- відбитий
- техн. нати́сканный (об оттисках), нахлёстнутый, отби́тый, о́тданный (о звуках), отпеча́танный (об отпечатке), отражённый, техн.; физ. отти́снутый (об отпечатке на чём-л), ти́сканный
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відбитий
Смотреть что такое "відбитий" в других словарях:
відбитий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відбити. || відби/то, безос. присудк. сл. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
невідбитий — а, е. Якого не відбили … Український тлумачний словник
підбитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підбити. 2) у знач. прикм.Вбитий або поранений, уражений ударом, пострілом і т. ін. || Вибухом, пострілом виведений з ладу; зіпсований (про бойову техніку, автомашини). 3) у знач. прикм. Стомлений від довгого… … Український тлумачний словник
відбитий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
підбитий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
відбитість — тості, ж. Абстр. ім. до відбитий … Український тлумачний словник
відлунок — нку, ч. Відбитий звук, що лине з відстані; відзвук, луна … Український тлумачний словник
відляск — у, ч. Відбитий ляскіт, що лине з відстані; відзвук … Український тлумачний словник
відщеп — у, ч., археол. Уламок кам яної породи, відбитий рукою людини … Український тлумачний словник
віраж — I у/, ч. 1) Рух по кривій літака, автомобіля тощо; поворот. 2) Ділянка дороги, велосипедного треку тощо на повороті, що має нахил до середини кривої напряму руху. II у, ч., фот. Хімічний розчин, у якому промивають відбитий знімок для надання йому … Український тлумачний словник
ехолокатор — а, ч. 1) Прилад для виявлення і визначення місцезнаходження предметів за допомогою відбитого ультразвуку. 2) Про орган деяких тварин (напр., кажанів, дельфінів), який дозволяє їм орієнтуватися в просторі, сприймаючи відбитий звук чи ультразвук … Український тлумачний словник
